СКРІ́ПЛЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням скріпкіти, скріпляти. Для скріплення металевих форм.. потрібно було кільканадцять довгих болтів (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 233); Стародавні будівельники вишукували інші, більш надійні способи скріплення каменів між собою (Таємниці вапна, 1957, 9); Всюди ради та намови його змагали [схиляли] до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв’язків між людьми (Іван Франко, VI, 1951, 37).
2. спец. Те саме, що скріпа 1.