СКРЕГОТНУ́ТИ, ну, неш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти. Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Скреготнули обидва важкі засуви, на порозі виріс кремезний Пилип Шугалія (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 138); Він незчувся, як під’їхав легковичок і несподівано скреготнули гальма (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 17); — Сховай пістолет й забирайся геть! — скреготнув зубами Брайко (Павло Загребельний, День.., 1964, 136).
СКРЕГОТНУТИ
Тлумачення слова