СКРЕБНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай (Номис, 1864, №3448); Одинадцять косарів ударної бригади скребнули мантачками по косах (Іван Ле, Історія радості, 1947, 182); Проходячи близько Софії, він усміхнувсь і привітненько, зальотно кивнув головою. Софію скребнув по душі той уклін (Леся Українка, III, 1952, 542).
СКРЕБНУТИ
Тлумачення слова