СКРЕБЛО́, а, сер.
1. архл. Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь. В процесі розвитку мисливства, поряд з дерев’яним списом з гострим обпаленим кінцем, появились і нові кам’яні внаряддя праці: гостроконечник.. і скребло (Історія УРСР, I, 1953, 12).
2. Те саме, що скребниця. Чистити [коней] скреблом не слід, бо його зубці подразнюють і ранять шкіру (Конярство, 1957, 149).