СКРА́ПУВАТИ, ує, недок., СКРАПНУ́ТИ, не, док., розм. Спадати звідки-небудь краплями. Холод таки пробирав — мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 393); Галя нахилила обличчя, і з її очей скрапнули на брудну скатерку столика сльози (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 473); * Образно. Уже північ скрапує зорями за вікном (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 261).
СКРАПУВАТИ
Тлумачення слова