СКРА́ДЛИВО. Присл. до скрадливий. Олена Павлівна навіть заплющила очі: в кімнаті стояли фашисти. — Не захотіли [виїхати] чи не встигли, Олено Павлівно? — спитав скрадливо Іван Сидорович (Петро Панч, II, 1956, 499); Коли чоловік повертався опівночі, роззувався в сінях і скрадливо ступав по долівці, вона сторожко прислухалася до шамрання, ловила кожен шерех (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 72); Катерина взяла себе в руки. Скрадливо витерла сльози, поправила зачіску (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 240).
СКРАДЛИВО
Тлумачення слова