СКОВИРНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. Ковирнувши, здерти, вийняти що-небудь. Солдат багнетом сковирнув образок, і він упав йому під ноги (Петро Панч, В дорозі, 1959, 76).
2. розм. Змусити впасти; повалити. — Розсерджуся — ведмедя сковирну (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 81);
// перен. Змусити піти, залишити займану посаду, місце і т. ін. — В Криму, брат, ще зосталось гадів на розвід. Денікіна, ч-чортяку, сковирнули, натомість Антанта Врангеля вже відгодовує (Олесь Гончар, II, 1959, 200).