СКОВОРОДА

СКОВОРОДА́, и, жін. Неглибокий круглий посуд, в якому смажать їжу. Вщипне тіста [сластьонниця], та на сковороду ув олію (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 13); Внесла жінка сковороду з яєчнею (Андрій Головко, I, 1957, 303); На столі стояла накрита чистим рушником сковорода з смаженою картоплею (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 93);  * У порівняннях. Сонце стояло над головою, як сковорода, розпалене та наче огнем пекло (Панас Мирний, I, 1949, 379); — Мінами як зачнуть швиргати — так навколо шкварчить, як на сковороді (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 336).