СКОТИ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до скотина. Понеслися голоси пташкові, понеслися крики людські, заводи скотинячі і все дужче-дужче зливались у один голос (Панас Мирний, I, 1954, 66); Широко втоптана дорога стала вужчою. Із села йшла розложисто, багато скотинячих і людських ніг її топтало (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 69).
СКОТИНЯЧИЙ
Тлумачення слова