СКОСОБО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Нахилитися набік; перекоситися. Колись вони [дерев’яні будинки], мабуть, милували око, але з роками — постаріли, посіріли, скособочились (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 262); — Щось у вас, хлопці, скирта скособочилась, ще, гляди, не встигнете од неї од’їхати, а вона завалиться (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 35); Машина загурчала, розвернулася і пішла, скособочившись, по нерівній дорозі (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 376).
СКОСОБОЧИТИСЯ
Тлумачення слова