СКОШЕНИЙ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. С
  3. СК
  4. СКОШЕНИЙ
Тлумачення слова

СКО́ШЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скосити 1. Хлопець.. дихнув пречистим повітрям, насиченим теплою парою, розігрітою в лісі живицею та пахощами цвітів і скошеної десь на лісовій поляні трави (Іван Франко, III, 1950, 8); Серед лугів з покосами м’якого, недавно скошеного сіна.. стоїть невисока будівля (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 25); Виноградні лози навпроти бункерних печер були скошені кулеметами, наче косами (Олесь Гончар, III, 1959, 376); Виростеш колись, сину, дізнаєшся, як умирали ми під стінами не одного Сталінграда,.. як падали, скошені вогнем ворожих мін і кулеметів, ідучи в атаки (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 28); На платформах ешелонів лежать покотом хворі, поранені. Сотні, тисячі їх, покривавлених у боях, скошених тифом, мучаться на возах, на відкритих платформах (Олесь Гончар, II, 1959, 128);  * У порівняннях. Як скошені, всі троє впали на зім’ятий сніг (Іван Ле, Наливайко, 1957, 84);
//  у знач. прикм. Вже луки почервоніли під промінням заходу; скошена трава ще дужче запахла (Нечуй-Левицький, I, 1956, 417); Пахло пилом, прибитим за ніч росою, скошеним хлібом (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 80); Від ріки віяло теплом, від скошеного лугу — розіпрілою за день на сонці травою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254);
//  скошено, безос. присудк. сл. На сизих луках скошено отаву, І літо буйне в береги ввійшло (Максим Рильський, II, 1960, 119).

СКО́ШЕНИЙ 2, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скосити 2. Кам’яні площини еркерів звернені на південний захід, а скло вікон скошене так, що жарке літнє сонце не буде перегрівати кабінети (Знання та праця, 1, 1972, 11); Широко розкинувши могутні, скошені назад стрілоподібні крила, мчить у повітрі красивий літак обтічної форми (Наука і життя, 5, 1959, 33); Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 68);
//  у знач. прикм. Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 393).

2. у знач. прикм. Перекошений на один бік, викривлений. Миттю перехопився [Терешко] через скошений перелаз, перебіг невеличке подвір’я (Григорій Епік, Тв., 1958, 411).