СКОРОСПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який рано й швидко досягає повного розвитку (про рослини, плоди та сільськогосподарські тварини). На баштані рясно повилася зав’язь скороспілих кавунів і динь (Яків Качура, Вибр., 1947, 74); Могилу недавно було обкладено дерном, та на ньому вже встигла вирости молода трава, а якийсь скороспілий вівсюжок навіть заколосився (Олесь Донченко, V, 1957, 538); Сіра українська порода качок.. є найбільш скороспілою і найменше вимогливою до кормів та умов утримання (Хлібороб України, 5, 1965, 9); Кролі — це не тільки смачне й дешеве м’ясо, а й цінна хутрова сировина. Вони дуже плодючі й скороспілі (Хлібороб України, 2, 1969, 49);
// Стос. до розведення швидкоростучих порід, сортів. Щоб різко прискорити темпи виробництва м’яса, треба повністю використати переваги свинарства як галузі найбільш скороспілого тваринництва (Радянська Україна, 4.I 1962, 1).
2. перен. Надто швидко зроблений, організований; недостатньо продуманий. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагав (Терень Масенко, Роман.., 1970, 89); — Скажу тобі, Ярославе, не хотів я цього весілля вашого скороспілого, не так це робиться в нас (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 48); Партія рішуче виступає проти суб’єктивізму, всякого роду прожектерства, скороспілих висновків і поспішних, відірваних від реальності рішень та ігнорування досягнень науки і практичного досвіду (Комуніст України, 10, 1967, 18).