СКОРО́МИНА, и, жін. Те саме, що скором. — Покійні батька мої.. були страшенно богомольні. Щоб ото вони свято яке пропустили або скоромини з’їли в піст — боронь боже! (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 74); — Багато родичів має наша пані Софія по заграницях та все, видно, католики… Ніяких постів не визнають, поїдають скоромину і в петрівку!.. (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 220).
СКОРОМИНА
Тлумачення слова