СКО́РОМ, у, чол. М’ясна або молочна їжа, заборонена церковними правилами для вживання у пісні дні. Пряла [Грициха] в село вовну й повісма, а за то [те] діставала.. то муки, то скорому (Лесь Мартович, Тв., 1954, 64); — Дома пощуся, а коли їду на ярмарки, то мусиш і скором вживати, — щиросердо і збентежено признається сповідник (Михайло Стельмах, I, 1962, 189).
СКОРОМ
Тлумачення слова