СКОРОДЖЕНИЙ

СКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скородити;
//  скороджено, безос. присудк. сл. Се ще вилами по воді писано, а граблями скороджено! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 176).