СКОРОБЛЕНИЙ

СКОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоробити;
//  у знач. прикм. Біля скороблених дверей лежав порослий мохом дикий камінь (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 146).