СКОРІСТЬ

СКО́РІСТЬ, рості, жін., розм. Те саме, що швидкість. Ліземо вище. Ось ми вже на найвищому пункті, сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 139); Просувалася [ящірка] з великою скорістю поміж людські ноги. Неначе плила водою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 294); Знов гуркоче літак… Там безсонний пілот розвиває невидану скорість (Володимир Сосюра, II, 1958, 10).
 У (в) скорості — те саме, що У (в) скорому часі (див. скорий). Після того в скорості подався наш Яременко із села (Гнат Хоткевич, I, 1966, 87).