СКОРБО́ТОНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до скорбота. Ой не піду, мати, додомоньку спати: Є на серці скорботонька, далеченько знати… (Українські народні пісні, 1, 1964, 239); Мертве море не таке гіркеє, Як моя скорботонька (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 81).
СКОРБОТОНЬКА
Тлумачення слова