СКО́ПОМ, присл., розм. Всі разом, гуртом; спільно. — Чого ж ви стоїте? — зарепетував пристав.. — Беріть їх! В’яжіть! Опричники кинулись скопом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 425); Мали вони трьох хлопців, працювали скопом (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 20).
СКОПОМ
Тлумачення слова