СКОПАНИЙ

СКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скопати. На самій середині косогор [косогір] був рівно скопаний настільки, щоб на йому вмістилась хата з маленькою повіткою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Андрій Головко, I, 1957, 448);  * Образно. Обличчя скопане віспою, але юнак симпатичний (Григорій Епік, Тв., 1958, 581);
//  у знач. прикм. Мар’янка оглянула скопану грядку (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 115); Він почув запах скопаної землі, звідки недавно було вигорнуто картоплю (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 193);
//  скопано, безос. присудк. сл. Клапоть її наділу знову скопано, заскороджено граблями (Михайло Стельмах, II, 1962, 340).