СКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скоординувати;
// у знач. прикм. Любила рух, яким застібував [Василь] ґудзики на пальті. Його мужність, так здавалося Лесі, найкраще виявляла себе назовні в тому скоординованому русі (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 64);
// скоординовано, безос. присудк. сл. Стихія — не помічник, а перешкода соціалізму: тут все повинно бути передбачено, заплановано, скоординовано і згідно з планом втілено в життя (Комуніст України, 6, 1970, 33).
СКООРДИНОВАНИЙ
Тлумачення слова