СКОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконфіскувати. Наприкінці 1886 року була надрукована програма «Поступу» [журналу], невдовзі сконфіскована поліцією (Вітчизна, 2, 1967, 165);
// сконфісковано, безос. присудк. сл. Рішенням суду перший номер його [журналу] було сконфісковано (Петро Колесник, Терен.., 1959, 291).
СКОНФІСКОВАНИЙ
Тлумачення слова