СКЛИКА́НЧИК, а, чол., заст. Зменш.-пестл. до скликакець. Дивиться Нечипір, а у церкві світиться і на дзвіниці дзвонять у скликанчик (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 106); Заходила ніч на село, на заріччя.. погнали череду на ніч, скликанчик на дзвіниці задзвонив до відправи (Юрій Яновський, II, 1958, 207).
СКЛИКАНЧИК
Тлумачення слова