СКЛУБИТИ, бить; мн. склублять; док., перех., розм.
1. Згорнути в клубок.
2. перен. Хаотично перемішати. Тільки війна може так склубити добро і зло (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 360).
СКЛУБИТИ, бить; мн. склублять; док., перех., розм.
1. Згорнути в клубок.
2. перен. Хаотично перемішати. Тільки війна може так склубити добро і зло (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 360).