СКЛОВИ́ДНИЙ, а, е.
1. рідко. Те саме, що склоподібний. Емаль являє собою скловидний сплав з домішкою барвників — окисів металів (Українське золотарство XVI-XVIII ст., 1970, 37).
2. с. г. Прозорий через вміст великої кількості азоту (про зерно певного ступеня зрілості). Зерно твердих пшениць.. має високі технологічні якості — воно скловидне, з еластичною клейковиною (Хлібороб України, 12, 1965, 7).