СКЛА́ДИНА, и, жін. Те саме, що складка 1, 2. Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (Іван Франко, II, 1950, 291); Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (Олесь Гончар, III, 1959, 388).
СКЛАДИНА
Тлумачення слова