СКІ́ПЩИНА, и, жін., іст. Оренда землі, яку оплачують не грішми, а частиною свого врожаю. Була у неї гемелька, скотинка, був і вітрячок, та як зосталася удовою, та й пороздавала усе: землю — на скіпщину, вітряк — з мірки (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 422);
// Вид орендної плати за землю, найняту у землевласника. Беруть землю за скіпщину у панів (Словник Грінченка).
СКІПЩИНА
Тлумачення слова