СКІН, скону, чол., уроч. Те саме, що смерть. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Леся Українка, I, 1951, 318); Та не журися, нене,.. За рідне слово й пісню Твій син піде на скін! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 67);
// Кінець, межа. Довгий день уже при сконі (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 251).
До скону віків, рідко — назавжди, навіки, до віку. Вірю: до скону віків не порушиться слово богинь! (Леся Українка, I, 1951, 307).
СКІН
Тлумачення слова