СКІ́КНУ́ТИ, скікну, скікнеш, док., розм. Однокр. до скакати 1, 2. — Собакам віддам! Собакам! — скрикнула Параска, скікнувши з полу (Панас Мирний, IV, 1955, 64); Христина.. лунко вдарила у долоні. Ворона.. тільки тоді скікнула, неохоче підіймаючи на чорних крилах своє важке попелясте тіло (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 539); Скікнув [маг] в сідло і так помчався прудко, Що аж викрешував із вітру іскри (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 199).
СКІКНУТИ
Тлумачення слова