СКІФИ

СКІ́ФИ, ів, мн. (одн. скіф, а, чол.; скіф’янка, и, жін.). Степові племена, які населяли південну частину території сучасної УРСР в І тисячолітті до н. е. — на початку І тисячоліття н. е. По Україні проходив шлях скіфів і сарматів, які залишили глибокий слід в історії Південно-східної Європи (Вісник АН УРСР, 6, 1957, 3); Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Яків Баш, На землі.., 1957, 24); В одній з них [могил], що знаходилась під північним краєм кургану, поховано знатну скіф’янку (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 170).