СХИ́ЗМА, и, жін., церк.
1. Розкол у християнстві протягом середніх віків (перев. про поділ православної і католицької церков).
2. Те саме, що православ’я. — Вони [хлопи] нас обох ненавидять через те, що ми оступились од схизми (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 161); — Князі Заславські й Збаражські й усякі інші недавно були схизматиками і українцями. І ти ж, бабо, трохи не позавчора перейшла з схизми на католицьку віру (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 60).