СХВИЛЬОВАНО

СХВИЛЬО́ВАНО. Присл. до схвильований 2. Він схвильовано замовк, неначе розгубив усі слова (Олесь Донченко, V, 1957, 476); Перемога! Схвильовано калатається серце, і все тіло тремтить від радісної перенапруги, грає кожною жилкою від повноти молодих сил (Олесь Гончар, II, 1959, 25); Джмелик засунув руки в пахуче сіно, сказав замріяно і схвильовано: — Приташанське. По запаху чую (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 269); Мов зачарований стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 274).