СХВА́ТКА, и, жін.
1. Пристрій для підтримки або з’єднання чого-небудь. Схватки рами.
2. рідко. Сутичка ворожих військ; бій. Раз у схватці з татарами убили під дідом коня (Олекса Стороженко, I, 1957, 81); [Орлик:] Ми б’ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (Олександр Левада, Драми.., 1967, 83).