СХВАЛЕНИЙ

СХВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до схвалити. — Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, — перебив Косова Бутурлін, — а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном, схвалене (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 168); Схвалений ревкомом, Був Ворошиловим розроблений маршрут (Микола Бажан, Вибр., 1940, 163); Посилаючи до Рад своїх представників, виборці дають їм накази. Ради повинні своєчасно розглянути всі накази, схвалені зборами виборців (Комуніст України, 6, 1975, 47);
//  схва́лено, безос. присудк. сл. Основні, вирішальні напрямки розвитку нашого суспільства схвалено з’їздом, а значить, і всім радянським народом (Вітчизна, 1, 1962, 185).