СХРУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. З’їсти щось із хрускотом. Грізно цар ревів і тупав, Був би Лиса з кістьми схрупав, Якби мав його в руках (Іван Франко, XII, 1953, 27).
2. кого, перен. Замучити доріканням, лайкою, створивши нестерпні умови життя. З’їли хлопця, схрупали з душею! (Леся Українка, V, 1956, 132).