СХРОПУВАТИ

СХРО́ПУВАТИ і рідше СХРА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Видавати час від часу уривчасті, хриплі звуки, неправильно дихаючи уві сні (про людину). Зітхають спросоння в’язні, хтось голосно схропує і відразу ж перевертається на другий бік, прокашлюється (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 178);
//  Видавати час від часу різкі, уривчасті, хриплі звуки (про тварину). Хитаються росяні кущі, схропують коні, чути, як ретельно скубуть вони траву (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 451); Ось вони вже зовсім близько, чути, як тривожно схрапують коні, плавко пропливає на рівні вікон кулеметна тачанка (Олесь Гончар, II, 1959, 23).