СХОВАТИСЯ, яюся, аєшся, док.
1. Розташуватися десь так, щоб стати непомітним або менш помітним для кого-небудь; заховатися. Гадюка засичала І сховалася в траву (Яків Щоголів, Поезії; 1958, 143); Став [Йон] у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 243); Скочила [Маруся] убік, сховалася за смереку, притаїлася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 143); * Образно. Сховалась осінь у ліси, з дерев спадає лист жовтавий (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 25);
// Знайти притулок, захист від кого-, чого-небудь; укритися де-небудь. — Як тут просторно, як тут широко! — промовив Микола. — От би де сховатись у.. яру або в балці од усіх наших ворогів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Довбуш месників з гір веде. Не дає йому помста спати — Не сховається ворог ніде! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 71); Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу. Нуди тікать? Де сховатися од вітру? (Павло Тичина, I, 1957, 112); Поряд нього лежали трупи ворогів, і нікуди було дітись від них, ані сховатись від нестерпного смороду (Олександр Довженко, I, 1958, 285);
// Уникнути, позбутися когось, чогось; залишитися на самотині. Ломицький зовсім стурбувався, почувши.. про якусь нову віру в такому затишному закутку. — Оце, гадав собі сховатись од тих ідей в цьому затишку, а тут тобі на: якась нова віра! — подумав він (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 29); Учитель нічого не помічав — він біг вулицею й мав одно бажання: швидше добратись додому, сховатись од людей, од сорому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 404);
// перен. Затаїтися, приховатися. Сховалося у серці лихо, Як звір у темнім гаї (Тарас Шевченко, I, 1963, 310); Тихо скрізь, і на серденьку тихо, Десь журба з нього згинула пріч. Може, тільки сховалась глибоко? (Леся Українка, I, 1951, 66).
♦ Душа сховалась у п’яти у кого — кому-небудь стало страшно; хтось раптом злякався. — Бачили таке! Натворили капостей, і в самих душа сховалась у п’яти! (Андрій Головко, II, 1957, 628); Сховатися в кущі — триматися далі від безпосередньої участі у чомусь, від відповідальності. — Виходить так: народ вирішив створити в своєму місті індустрію, всі працюють на повну силу,.. а інженер Горецький, вельмишановний спеціаліст-будівельник вирішив сховатися в кущі? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 90); Сховатися в себе — поринути, заглибитися в свої думки, переживання, не помічаючи навколишнього. Сховалася [Катерина] в себе, глибоко в свою печаль сховалася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 253); За весь час розповіді комісар не проронив ані слова, він, мов їжак, згорнувся весь, сховався в себе, слухав мовчки (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 64); Сховатися за чужу спину (за чужі спини) див. чужий.
2. у чому і без додатка. Бути, стати невидним, непомітним серед чого-небудь, у чомусь. За селом, що сховалось перед ними в буйній зелені, похмуро здіймалась, як величезний верблюд, двогорба висота (Олесь Гончар, III, 1959, 17); Із шафи, яка сховалася в стіні кабінету, він узяв пальто, накинув на плечі (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 172);
// Заходячи, заїжджаючи і т. ін. за щось, закриваючись чим-небудь, ставати невидним, непомітним. Мати й батько провели дітей за двір, стали на горі й довго дивились, поки вони перевозились через Рось, поки віз не сховався в зелених вербах та вільхах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 83); Ліна проводжала мене. Вона знову.. стояла на пероні, аж поки й поїзд не сховався (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 172); Поки вокзал не сховався з очей, Ігор бачив постать матері (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 136);
// Заходити за обрій або закриватися чим-небудь (про небесні світила). Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору (Тарас Шевченко, I, 1963, 107); Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 252); Місяць за хмари сховався давно… (Володимир Сосюра, I, 1957, 154);
// перен., розм. Уживається, коли хочуть сказати, що хто-небудь або що-небудь у якомусь відношенні виявляється гіршим порівняно з кимсь, чимсь. Німці грають чудово, дуже типічно [типово] і вже так «народно», що нехай наші українські актори сховаються! (Леся Українка, V, 1956, 252); — Бувало, — згадує Онися Іванівна [війну], — піде мама на жорна, роздере той колючий ячмінь, напече коржів, і ми ними так ласуємо, що хай тепер торт сховається (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 134);
// перен., рідко. Бути, міститися в чому-небудь, ледве помітно виявляючись. Жорстока складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 274); Важка усмішка сховалася в його сивих, поруділих від тютюнового диму вусах (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 143).