СХОВАНОК

СХО́ВАНОК, нку, чол., рідко. Те саме, що схованка 1 2, 3. Оглядала [мати] у схованку одяг не новий: Двох найстарших — замащені комбінезони, А найменшого, вбитого, — піджачок празниковий (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 326); Другої днини Остап пустивсь на розвідку. Показалося, що їхній схованок був у макітрі, але доволі було злізти на гору, як саме тут, мало не під ногами, ніс бистрі води Прут (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354).