СХОРОНА

СХОРО́НА, и, жін., рідко. Те саме, що схоронення. Хома тим часом ходив по возах, вергав важкі ящики, вичитував за лібералізм їздовим, які, мовляв, приймають на схорону різний мотлох (Олесь Гончар, III, 1959, 313); Здавши на схорону речі, помандрувала [дівчина] пішки (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 243).
 Камера схорони [речей], рідко — те саме, що Камера [для] схову [багажу] (див. схов). — А чемодани ж як? — Для чемоданів камера схорони є! (Андрій Головко, I, 1957, 457); В камері схорони речей, куди Павло здавав свого чемодана, до нього припиталися двоє піхотинців (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 244).