СХОЛАСТИЧНІСТЬ

СХОЛАСТИ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до схоластичний. Ідея абсолютизму,.. повне безсилля в духовній сфері, схоластичність, теологічний та догматичний спосіб думання — от чим характеризується тодішня, навіть краща, частина галицької інтелігенції (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 29); З викриттям пагубності, схоластичності і нежиттєвості загальної системи навчання в семінаріях, гімназіях та ін. виступили А. Свидницький і І. Нечуй-Левицький у своїх повістях (Рад. лії-во, 1, 1957, 65); Крім історичних творів, київські вчені [XVII ст.] написали значну кількість літературних праць: проповідей, панегіриків, силабічних віршів. Усі ці твори зберігали типову для літератури епохи феодалізму схоластичність і були відірвані від життя народних мас (Історія УРСР, I, 1953, 303).