СХЛИПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Панас Мирний, I, 1949, 412); Схлипували нишком матері, вгадавши загиблих своїх дочок (Олександр Довженко, I, 1958, 335); Угорі біля будки крана схлипувало ще зовсім молоде парубча [паруб’я], по-дитячому витираючи кепкою очі (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 144); * Образно. Ростуть сизі хмари, за веслом схлипує вода (Михайло Стельмах, II, 1962, 210); Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові. Плачуть кларнети, схлипують у розпуці баси (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 257).
СХЛИПУВАТИ
Тлумачення слова