СХІДЕНЬ

СХІ́ДЕНЬ, дня, чол., рідко. Те саме, що схід1. Перегорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони — меч! меч! меч! (Павло Тичина, I, 1957, 58); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею… (Панас Мирний, I, 1949, 149); Західний світ, голота й торгу світ, в степи безмежні очі затопляє: у східень, у краї радянські (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 245).