СХІ́ДЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до східець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 11); Він зійшов сходами, пильно розглядаючи коричневе дерево кожного східчика (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 240).
СХІДЧИК
Тлумачення слова