СКЕРО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., СКЕРУВА́ТИСЯ, ується, док.
1. Направлятися кудись; зосереджуватися на чомусь. Я певний, що ніхто не думав про смерть, думки всіх скерувалися в одну точку: перемогти (Юрій Яновський, II, 1954, 26).
2. тільки недок. Пас. до скеровувати. Підпільна література революційних демократів скеровувалася проти всього тодішнього суспільно-економічного ладу (Радянське літературознавство, 4, 1963, 102).