СКЕРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скерувати. Жерла гармат у чохлах були скеровані просто на місто (Юрій Смолич, V, 1959, 472); Юрмиться, коливається натовп. Очі всіх скеровані на трибуну (Олександр Довженко, I, 1958, 44); Його думка, сильним зусиллям волі скерована в інший бік, працювала вже над укладанням нового розділу статті (Іван Франко, VI, 1951, 259);
// скеровано, безос. присудк. сл. Ми знаємо, проти кого все це скеровано, замасковано задля чого (Павло Тичина, III, 1957, 6).
СКЕРОВАНИЙ
Тлумачення слова