СКЕПТИЦИ́ЗМ, у, чол.
1. ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності.
2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Я сама, коли хочете, учуся жить, борюся з непевностями, з скептицизмом, думаю над своїм і над чужим життям (Леся Українка, V, 1956, 129); Валет прагнув старшувати. Ранній його скептицизм, певну і постійну невдоволеність усім на світі, категоричність суджень ровесники, знайомі приймали за самостійність (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 213).