СКЕПТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до скептицизм 1. Скептична філософія.
2. Схильний до скептицизму (у 2 знач.). Навіть скромний, а на дні душі скептичний др. Васонг розігрівся і попросив о голос [попросив слова] (Іван Франко, VII, 1951, 110); Сербин Хрисанф був похмурий і скептичний юнак (Юрій Смолич, I, 1947, 18);
// Сповнений скептицизму, просякнутий скептицизмом. З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом, ворог всякої фрази,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31); За ці дні у них розвіялось скептичне, а в багатьох і вороже почуття, з яким вони зустріли представників Головної ради (Іван Микитенко, II, 1957, 471);
// Який виражає скептицизм. Офіцер прикусив губу, стримуючи скептичний усміх (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 367); * Образно. Старі дуби, за дідівським звичаєм, скептичним оком дивляться на світ (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 17).