СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до скеля. Весело сонце на сході вставало.., Скельна вершина огнем золотилась (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 8);
// Який виникає в скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). Скельна печера;
// рідко. Вкритий скелями, із скелями. Маленький хлопець жав серпом пшеницю, А за Сумбаром вже лежав кордон. Цей хлопчик, певне, теж глядів границю, Щоб не проліз двоногий скорпіон Сюди, у скельні ці його долини (Агата Турчинська, Земле моя.., 1961, 48);
// Який живе або росте серед скель, на скелях. Скельні мікроорганізми концентрують на поверхні каміння такі елементи, як кальцій, калій, фосфор, сірку, магній, мідь (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 81).
▲ Скельний дуб, бот. — вид дуба, який зустрічається в Криму, Придністров’ї і Прикарпатті; Скельний живопис — стародавні зображення на скелях, окремих каменях та на стінах печер. Скельний живопис і пластичні зображення дали могутній поштовх розвиткові здатності порівнювати й зіставляти, аналізувати й синтезувати, показали, що можна відділити частину від цілого (Наука і життя, 9, 1969, 19).
2. Який складається з твердих гірських порід; кам’янистий. Для спорудження Дніпровської гідроелектростанції треба було.. вийняти до 3 млн. куб. м скельного і земляного ґрунту (Історія УРСР, II, 1957, 308);
// Який провадиться в кам’янистому ґрунті. Скельні роботи;
// Признач. для робіт у кам’янистому ґрунті. На оголеному дні Вахшу.. почав працювати перший скельний екскаватор (Вечірній Київ, 15.XII 1966, 1).