СКАЖЕНІ́ВКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що сказ. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Словник Грінченка).
2. Про горілку. По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).