СКАВУ

СКАВУ́, СКАВУ́-СКАВУ́, виг. Звуконаслідування, що означає виск собаки, шакала і т. ін. Докучай [собака], почувши зайця, спочатку дає легесеньке «скаву-скаву», а потім — спокійний «гав», і далі рівномірне «гав», «гав», «гав»… (Остап Вишня, II, 1956, 125).